Ще дещо рушило до Гельсінкі...

Згадалися рядки [АлєксандрСєрьґєічя] про "друга степів":)

Триває подорож, але ''експедиція'' лиш починається (за визначенням маршала) - вражаючі видноколи, ночівлі з баранами (буквально), картографування, фотографування, прийняття, культурні заходи, полювання, долання перешкод etc Все як має бути.

Постають цікавинки проминулого тамтешнього життя

- Через гори до провінції Сіньцзян. - Кашґар і Великий шовковий шлях.

Волгою та Каспійським морем до Ташкента й Самарканда. - У прикордонному місті Ош.

Перекладач Юрко Зуб додав у примітці, що згадуваний "фонд Антелля" був заснований коштом Генріха Фрітьофа Антелля (Herman Frithiof Antell) - поціновувача мистецтв й колекціонером, зібрання якого прислужилися славі "Атенеума" - музею мистецтв в Гельсінкі

Початок другої частини першого тому "Кінна поїздка Азією" - Російський Генеральний штаб пропонує експедицію до Азії; політичне тло цієї ініціативи.

Кінець історії та початок нового життя

Трохи про подальше

Сказав, що мав сказати

Син поговорив з двома жінками...

Останні подробиці пробування старшого нашого знайомця в столиці перед тим як подався він до Америки...

Розмова мала коротке продовження вже на вулиці, а потім старший провів час з жінкою...

Поговорили про колишнє й теперішнє, хоча, радше, більше говорив старший...

Герой наш зустрівся для нього самого несподівано з тим із ким і хотів був перетнутися...

Майже монолог слідчого із пропозицією та поточненням наостанок

Жодних сумнівів у тім, що [Разуміхін] не нап'ється після почутого од [РадіонРаманичя], а той своєю чергою дізнавсь од нього, що [Міколка] - маляр, пригадуєте, сказав, кому слід казати, що то він вбив й от саме на цю пору завітав на гостину, лиш, каже, цигарочку здимлю, несподваний знайомець...

От і [Катєріна Іванна] також потрапляє до кімнати Соні, а потім ще й з'являється там [Свідріґайлъф]...

Вбивця зізнається повії у скоєному, а вона дає йому контроверсійну, з його точки зору, пораду...

[Лєбєзятнікъф] проявив себе з найкращого боку...

Тепер у четвер отаке, а ще й Poulenc'a трохи на додачу

На закінчення спогадів про Київ автор додає маленьку заувагу - поточнення...

Про одного з трьох героїв попередньої глави під іншим кутом зору

Про [трьох баґатирєй] тої печерської доби

У житті як у житті, хоч би то було й життя церковне...

Справи таємні...

Приклад безмежної безкорисливости...

Остання рекордація зачитання викладена. Моя щира дяка авторові за знайомство з цією багатошаровою історією, яка в певному вимірі ще не добігла кінця. Дякую синові, який познайомий з цією книжкою і на вуха якого в першу голову й складав зачитання з музикою та шумуванням. Даруйте недоліки дикційні, можливі негаразди з наголосами, технічні ґанджі, які…

Масова культура спирається на правдешнє життя, та постає воно на очі посполитих вже у певному перетворенні, але й життя, як воно є, ніколи не вкладається в єдиний остаточно незмінний вид.

Загадки не закінчуються

Маленькі хитрощі житія церковного. Додам власне враження геть про інше. Мені щойно стало зрозуміло чому такою вибагливою та багатою є російська мова автора. Він таки добре знав українську. Вчив польську. Він зі власного досвіду знав, що мови ці різні й тому уважніше - аналітичніше вживав рідної мови.…

Сумний досвід [Ґієзія]

Початок прозописання, сподіваюся, що розлого й тривалого, почасти діарушного, почасти чернеткового, майже як було є, тобто неправленого - підрядного. Побачимо наскільки старчить ...

Передслів'я до початків більше - менше розлогішого ніж зазвичай прозування, яке поки титулується так - "Окрайці днів накраяні край світу"

Ми однолітки з цією поезією та світлиною...

Минання вісімнадцятої ночи одинадцятого місяця сьогоріч у кемійській хатці при мінус дванадцяти градусах у тутешній частині Лапландії

Народні куплети куплети з Suomi 1917 року про одного сина директора гімназії у Симбірську, тої самої де навчався й "[Лукічь]", можна сказати наступник того сина на посаді очільника держави в часи буремних перетворень... Гітара Ville Mankkinen - Виконано перед учнями Pohjontähti - opisto 21/11/25 https://youtube.com/shorts/NRbs99ADMlY?feature=share…

А можеж ж бути й таке, що Сташинський бачив на сцені Атола Фуґарда, чому би й ні...

Наче кілька життів недоминуло...назавше...

Де тепер пишуть комуняцькі секретарі всі знають. А куди ж подівся атентатник?

Різні світи живуть єдиним життям

Прямуючи залізницею до Києва, років скількись після відкриття того самого мосту, опинився [НікалайСємьоничь] у Курську. Вражено спостерігав місцеву дивинну пташину "забаву", аж раптом признав був його давній печерський знайомець...

І що ж такого [Паличь] мовив на мосту ?

Один палець багато важить

На Дніпрі та на схилах [Паличь] та [Пімичь]...

Чекання відкриття мосту добігає кінця...

Докладніше представлення поважного глядача

Трошки про одну ложу та поважного глядача ...